Понеділок, 17.06.2019, 08:36

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Історія закладу | Реєстрація | Вхід

Історія Ірпінського Центру творчості
дітей та юнацтва
 
      Селище  Гостомель існує вже понад п`ять століть. Невеличке селище за переказами у сиву давнину мало назву Гостромир, розташоване за двадцять п`ять кілометрів від Києва, там, де невеличка річка Рокач, вигинаючись, зливається з Ірпенем , утворюючи маленький півострів, утопаючий в зелені садів та верболозів.
  Перша згадка про Гостомель сягає 1494 року. Багато бачив він за час свого існування. І страждав, і втішався безліч разів протягом 516 років. Переходив з рук литовських князів в руки польських королів, вів запеклу боротьбу за своє визволення. Одним словом, жив і творив свою славну історію, хоча довгі століття в Гостомелі не було жодного грамотного православного християнина, окрім священника та причетника. І тільки у 1831 – 1832 роках за сприянням одного з наступних володарів селища - поміщика Фелікса Осиповича Березовського було утворено єврейське елементарне училище. Відтоді усі члени єврейської общини мали змогу навчитись грамоті. А трохи згодом, у цьому ж таки 1832 році була створена церковно-приходська школа, де навчалось 40 дітей. Це була перша школа, де мали змогу здобувати освіту бідні селяни.
   У 1900 році розпочала свою освітянську діяльність двокласна земська школа на 170 чоловік. Та більшість дорослого населення селища все ще залишалось безграмотним, тому у 1906 році за рахунок земства при Гостомельському двокласному училищі були створені вечірні класи для дорослих, у яких навчалось до 40 чоловіків і жінок. "… У звітних даних за 1911 рік значиться, що всього навчалось 25 підлітків, з них - п`ять дівчат. Працювало три вчителі.
    У 1913 році чисельність слухачів у вечірніх класах збільшилась до 34 чоловік, з них дівчат - до 13 чоловік. На цей навчальний рік Земською Управою для роботи вечірніх класів виділено 248 руб. Газета "Ірпінський вісник” від 12.06.99 р. стр.13. Саме тут, у невеличкій двокласній школі, одержали свої початкові знання славетні гостомельчани : Шульга Михайло Сидорович - професор, доктор біологічних наук, чиє ім`я можна побачити на сторінках Української енциклопедії ; Забарило Клим Степанович - професор Львівського університету ; Шульга Іван Сидорович - головний лісничий у Пущі – Водиці. У спогадах Шульги Семена Івановича, колишнього учня земської двокласної школи, ветерана праці Гостомельської школи значиться, що приміщення школи було розташоване на території сучасної ветеринарної лікарні, а згодом на тому місці, де нині височіє пам`ятник Слави.
  20 – ті роки ознаменувалися великими соціальними перетвореннями в розвитку селища. Гостомельський виконком звертає свої погляди на навчання та виховання підростаючого покоління. Не дивлячись на нестачу учительських кадрів, шкільних приміщень, учбових посібників, у Гостомелі була відкрита школа на 300 місць.
Приміщення школи знаходилось спочатку на території сучасної ветлікарні, а згодом на перехресті вулиць Червоноармійської і Леніна.
    В новій школі вчили не тільки читати й писати, педагоги дбали про різнобічний розвиток молоді, а тому вони організували роботу фотогуртка, стрілкового гуртка. Історія залишила нам ім`я вчителя фізики Хомицького Олега Івановича, який створив хоровий гурток у школі - її гордість.
   1936 р. - рік відкриття в Гостомелі середньої школи, яку було збудовано у центрі містечка.
   1 вересня нова школа гостинно відкрила свої двері дітям. Відомі імена першого педагогічного колективу, який очолив директор школи Родіон Кулицький. В наступному 1937 р. відбувся перший випускний бал. Атестати отримали 19 юнаків та дівчат, серед яких майбутні члени педколективу Шпак Марія Порфентіївна, Кодякова 
Марія Прокопівна та Осадчий Володимир Петрович. Сорокові роки принесли нові випробування - окупацію селища німецько – фашистськими загарбниками. У вогненному 1941 році педагогічний колектив на чолі з директором Штілерманом Михайлом Нестеровичем випускали в життя четвертий випуск - 15 чудових юнаків та дівчат. А учні 9  класу так і не змогли стати десятикласниками - війна. І був серед них талановитий, музично обдарований юнак Мальчевський Леонід Антонович, який і досі керує дитячим  духовим оркестром «Фанфари» при Центрі творчості дітей та юнацтва.
   Як розповідають старожили селища Гостомель, до війни у невеликій хатинці біля школи був розташований дитячий клуб, який тоді називався "Шкільний театр ". Діти залюбки бігали туди після занять розважатися. Але війна зруйнувала частину шко­ли і дитячий клуб. Відтоді  у селищі не було приміщення для позашкільної роботи з дітьми.
   Але педагоги гостомельської школи багато уваги приділяли позашкільній та позакласній роботі, зокрема пошуковій краєзнавчій роботі. Було створено музей бойової слави гостомельчан, який очолив учитель історії інвалід Великої Вітчизняної війни Бортник Михайло Ісайович. Разом з тим він керував шкільним учнівським хором. І це незважаючи на те, що  школа була переповнена, навчались у дві зміни, а враховуючи вечірню школу, то в три.
   Та ось до 500-річчя Гостомеля, що святкувалося восени 1994 року, було збудовано і відкрито новий навчальний заклад. Школа №13 переїха­ла в новобудову, а в старому приміщенні Ірпінським міськвиконкомом 1 квітня 1995 року бу­ло відкрито позашкільний заклад, який назва­ли Центром творчості дітей та юнацтва.    Новопризначений директор ЦТДЮ В.В. Михайлишин, засукавши рукава, взявся за відновлення класів - кабінетів, опорядження залу, залучення до роботи педагогів, а учнів — до гу­ртків. Діти з перших днів стали відвідувати духовий, вокальний, шаховий, етнографічний гуртки, рукоділля, лозоплетіння, образотворчого мистецтва, фото, в'язання, вишивання, ляльковий театр та інші.
У 1995 — 1996 навчальному році у колективі працювало 16 педагогів, методист, культорганізатор та директор. Зусиллями педагогів та
техпрацівників протягом літніх місяців було впорядковано 12 навчальних кабінетів, актовий та виставковий зали, відремонтовано і пофарбовано старі меблі.
Та вже в 1996 — 1997 навчальному році через економічні негаразди в нашій державі відбулося значне скорочення штатних працівників. Залишилися лише директор та п'ять педагогів. Але невеличкий колектив не занепав духом. Розпочалася плідна робота по збору матеріалів для створення етнографічного музею. Діти брали активну участь у фестивалі  «Таланти твої,  Приірпіння», виборювали призові місця, одержували нагороди.
   У 1998 — 1999-х Центр творчості  поповнився новими кадрами. Створено клуби "Азимут", "Сталкер", які стали основою туристсько-краєзнавчої роботи серед школярів Ірпеня.
   Також змінилося керівництво. Директором закладу стала Л.Т.Осецька, учитель української мови та літератури вищої категорії, старожил
 Го­стомеля.
    Під її орудою він перетворюється на центр культурно-масової роботи населеного пункту. Центр співпрацює з селищною радою, радою ветеранів війни та праці, міським відділом сприяння сім'ї та молоді, школами №№ 3, 4, 9, 13 гімназією. На подвір'ї закладу, а в зимовий період — у залі,  відбуваються всі великі свята селища: День захисника Вітчизни, Міжнародний жіночий день, День Незалежності, День Гостомеля та інші. Директор та колектив працівників ЦТДЮ стали ініціаторами створення хору "Криниця", який знайшов притулок у приміщенні позашкільного закладу і співпрацює разом із дітьми, організовуючи цікаві концерти, вечори, зустрічі, народні гуляння, фольклорні свята.
    У 1999 — 2000 навчальному році в ЦТДЮ навчається 290 дітей. Надаються
дітям платні освітні послуги, здаються  в оренду приміщення, не зайняті гуртковою роботою, а за ці кошти облаштовуються кабінети, зали, поповнюється мате­ріальна база. Центр бере участь у щорічному конкурсі на краще доглянуте подвір'я, садибу, який організовує селищна рада, і виборює протягом трьох років призові місця.
   2000 — 2001-й ознаменувався відкриттям етнографічної експозиції, де зібрано колишній український одяг, старовинні речі, якими користувалися гостомельці, вишиті рушники, картини, створені дбайливими руками жінок та дівчат по­чатку та середини XX століття. Виставкова зала  заповнена творчими роботами дорослих та дітей: малюнками, вишивками, м'якими іграшками.
   У 2001 — 2002 навчальному році в закладі навчаються 320 дітей у 25 групах. Колектив складається з 10 педагогів, троє з яких мають вищу категорію. Л.А.Мальчевський (керівник духово­го оркестру) — відмінник народної освіти, вете­ран війни та праці. Більше 50-и років він віддав навчанню дітей музиці. Праця його завжди творча, натхненна. Йому на цей час 78, але він не мислить свого життя без дитячого гамору та крику.
      Педагоги закладу на чолі з директором докладають багато зусиль для створення необхідних умов навчання та всебічного розвитку дітей. Затверджується авторська програма етнографічного гуртка «Спадщина» вченою радою КОІПОПК. Наступного 2003 року авторська програма духового оркестру Мальчевського Л.А. бере участь  у Всеукраїнському конкурсі позашкільних програм і стає переможцем.
     У 2004 році заклад атестується за середнім рівнем освітньої діяльності.
     У 2005 -2007 роках кількість гуртків, груп зростає.
Розширюється кількість напрямків роботи Центру творчості.
    Під керівництвом методиста Куцевалова А.В. пожвавлюється робота дитячих колективів в участі в міських та обласних конкурсах. Духовий оркестр «Фанфари» стає лауреатом обласного фестивалю дитячої творчості «Таланти твої, Київщино!», попередньо отримавши ІІІ місце в обласному конкурсі дитячих духових оркестрів «Фанфари юності».
Гуртківці Центру творчості беруть активну участь у міських та обласних конкурсах, виставках та фестивалях.
 Частина дітей навчається в гуртках безпосередньо у ЗОШ №№ 3, №4, №9, №14, №13 оскільки да­леко їздити до Центру творчості.
   Особлива увага приділена зовнішньому оформленню закладу. З першого дня заснування колектив працівників та учасників навчально-виховного процесу вирощують кімнатні квіти та квіти на клумбах. Наші кабінети для гурткової роботи та коридори перетворились на квітучий сад.  
  Дякуючи спонсорській допомозі гостомельського мецената Прилипка Ю.І. та селищним головам Пивоварову В.І., Кириченку А.І. зроблено ремонт в кабінетах гурткової роботи, в коридорах та глядацькій залі.
    Завдяки цим же меценатам закуплено сценічні костюми для гуртків вокального ансамблю «Веселочка» та ансамблю сопілкарів «Дударики», «Фанфари».
    Педагогічний колектив Центру творчості дітей та юнацтва прикладає усіх зусиль для розвитку творчих здібностей кожної особистості,  вміє допомагати обдарованим дітям торувати шлях до вершин таланту, сприяти творчому розвитку кожного свого вихованця, бачити в кожній дитині особистість, поважати її думки і прагнення, цінувати її достоїнства.
  На кінець 2009-2010 навчального року в   Центрі творчості дітей та юнацтва навчається 635 дітей (43 групи,  17 творчих об’єднань, 19 гуртків).
   В закладі працюють 11 педагогів основних,  3 сумісники. Вихованці Центру творчості навчаються на базі Ірпінських ЗОШ №13, №14 ( ЗОШ №14 - 60 дітей, ЗОШ №13 – 340 дітей, ЦТДЮ – 235 дітей).
 
   Кожен педагог ЦТДЮ працює за програмою, затвердженою методичною радою ЦТДЮ та завідуючою Ірпінським міським методичним кабінетом Шкарпітко Н.О.. Календарні плани складені згідно програм та затверджені директором Осецькою Л.Т.
   В 2009-2010н.р. роботу Центр творчості працює за  річним планом, в якому було передбачено роботу з  педагогічними кадрами, організаційно-масову роботу, роботу з батьками, спонсорськими та громадськими організаціями. Дирекція Центру творчості приділяє значну увагу роботі з молодими спеціалістами (Ракша Ю.В., Воронкова Г.С.) з питань ведення навчальної документації та методичного забезпечення навчальної діяльності, організації роботи по підвищенню кваліфікації (курси підвищення кваліфікації Осецька Л.Т., Дорошенко О.М.), вивчення ППД (Небатової С.С., Осецької Л.Т., Мальчевського Л.А.),  створенню проектів творчих об’єднань (гуманітарного напряму, декоративно-вжиткового), окремих гуртків (Небатова С.С., Мальчевський Л.А.), створенню органів дитячого самоврядування в гуртках та в закладі.  Особливу увагу  приділено роботі з дітьми з особливими потребами (4 вихованців), з дітьми напівсиротами (16 дітей) та дітьми з неадекватною поведінкою (4 вихованці). 
    В 2009-2010н.р. взяли участь у святкуванні Дня Ірпеня (дитячий духовий оркестр «Фанфари», ансамблі «Веселочка», «Дударики», «Чарівна ниточка», «Намистинка», «Народні ремесла», «Вишиваночка»), Дня Гостомеля (ансамблі «Веселочка», «Дударики», «Чарівна ниточка», «Намистинка», «Народні ремесла», «Вишиваночка»), провели зустріч з ветеранами  ВВВ, етнографічне свято «Ой хто, хто Миколая любить?», новорічні та різдвяні свята, свято останнього дзвоника.
     Вихованці Центру творчості в 2009-2010 навчальному році взяли участь в багатьох міських, обласних заходах, виставках, конкурсах і фестивалях.
 Міські конкурси, в яких брали участь вихованці Центру творчості: «Скарби рідного краю», «Моя Україно», «Неосяжна моя Україна», «Дивослово», «Маленький українець», «Чиста енергія»,  «Галерея кімнатних рослин» , «Новорічний подарунок», «Український сувенір», «Космічні фантазії», «Об’єднаймося ж, брати мої!», «Найкращий читач – 2009-2010», «знай і люби свій рідний край», «Податки очима дітей», «Обдаровані діти України», «Фанфари юності». Багато робіт Центру творчості відібрані на обласні конкурси. Взяли участь в обласних конкурсах: «Моя Україно» (Петренко Марина ІІ місце), «Дивослово» (Розбицький Володимир І місце), «Галерея
кімнатних рослин» (ІІ місце),  «Маленький українець» (подяка Розбицькому Олексію за участь), «Найкращий читач України – 2009-2010» (Поночовна Анна),  „Новорічний подарунок” (Костюченко Ганна– ІІ місце, Вероніка Свіщенко за активну участь).
Працівники закладу беруть участь у міських та обласних семінарах-практикумах працівників позашкільних закладів.

Календар

«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Опитування

Щоб ви хотіли змінити в нашому центрі?
Всього відповідей: 16

Пошук

Расходомеры топлива